Цифровий юань (e-CNY): найбільший експеримент світу

Як усе починалося

Народний банк Китаю (PBoC) почав досліджувати цифрову валюту ще у 2014 році — одним із перших серед великих центральних банків. У 2019 році розпочалися перші пілотні тести e-CNY (електронного китайського юаня, або цифрового розрахункового електронного платежу, DCEP) у чотирьох містах: Шеньчжень, Сучжоу, Сюнган та Ченду.

Від самого початку масштаб був безпрецедентним. Китай не обмежився кількома сотнями тестових користувачів — він одразу залучив тисячі людей, десятки банків і мільйони торгових точок.

Масштаб станом на кінець 2025 року

До кінця листопада 2025 року цифровий юань обробив 3,48 мільярда транзакцій на суму 16,7 трильйона юанів (близько 2,3 трильйона доларів). Це дані Народного банку Китаю, оприлюднені в грудні 2025 року.

За оцінками Atlantic Council, це зростання більш ніж на 800% порівняно з 2023 роком. e-CNY залишається найбільшим діючим пілотом CBDC у світі — жодна інша країна навіть не наблизилися до таких обсягів.

До кінця 2025 року заступник управляючого PBoC Лу Лей повідомив ще більші цифри: 3,57 мільярда транзакцій на суму 19,5 трильйона юанів у пілотних регіонах.

Хто може користуватися

e-CNY доступний у 28 пілотних регіонах, які охоплюють більшість великих міст Китаю, включаючи Пекін, Шанхай, Шеньчжень та Гонконг (у обмеженому форматі для транскордонних платежів).

Система має кілька рівнів приватності. Найнижчий рівень вимагає лише номер мобільного телефону — але тоді діють ліміти на зберігання та витрати. Повна верифікація з використанням паспорта та банківського рахунку знімає більшість обмежень. Усі користувачі ідентифіковані — повної анонімності, як із готівкою, немає.

Як це працює на практиці

Користувач завантажує додаток e-CNY, прив’язує банківську картку та завантажує цифрові юані. Платити можна через QR-код (як у Alipay чи WeChat Pay), через NFC-мітку або через інтернет-переказ.

Одна з особливостей — підтримка офлайн-платежів. Два телефони з підтримкою NFC можуть обмінятися e-CNY навіть без інтернету. Це важливо для ситуацій, коли зв’язок нестабільний: стихійні лиха, переповнені стадіони, віддалені регіони.

Ще одна особливість — «розумні контракти». Цифровий юань можна запрограмувати: наприклад, виділити кошти, які можна витратити лише на певні товари або лише протягом певного періоду. Уряд уже використовував цю функцію для стимулювання споживання: громадяни отримували цифрові юані з терміном дії, які потрібно було витратити протягом кількох тижнів у визначених категоріях.

Зміна класифікації: січень 2026

У січні 2026 року Народний банк Китаю ухвалив рішення, яке багато аналітиків назвали знаковим: e-CNY було рекласифіковано з «цифрової готівки» на «депозитні зобов’язання». Це означає, що цифрові юані тепер обліковуються так само, як гроші на банківському рахунку, а не як банкноти в гаманці.

Наслідок: на e-CNY тепер можуть нараховуватися відсотки, як на депозит. Це робить цифровий юань привабливішим для зберігання, але водночас віддаляє його від початкової концепції «цифрових банкнот». Atlantic Council зазначає, що ця зміна може сигналізувати про зсув від оригінальної функції цифрової готівки до чогось ближчого до банківського депозиту.

Зв’язок із транскордонними платежами

e-CNY став основою для проєкту mBridge — платформи транскордонних платежів між центральними банками. Станом на кінець 2025 року цифровий юань становив понад 95% обсягу розрахунків на mBridge. До платформи підключено 49 комерційних банків, із них 21 іноземний.

Це не просто технічний експеримент. Китай розглядає e-CNY та mBridge як частину стратегії зі створення альтернативної міжнародної платіжної системи — менш залежної від долара та SWIFT. Після санкцій проти Росії у 2022 році цей напрямок став пріоритетним для багатьох країн.

Проблеми та критика

Попри вражаючі цифри, e-CNY стикається з проблемами:

• Конкуренція з Alipay та WeChat Pay. Ці дві платформи обробляють мільярди транзакцій щодня. Для більшості китайців e-CNY не пропонує нічого, чого вони вже не мали б через ці сервіси. Багато людей отримують e-CNY через державні стимулы, але потім одразу конвертують його назад у звичайні юані.
• Середній розмір транзакції. Якщо поділити 19,5 трильйона юанів на 3,57 мільярда операцій, виходить близько 5460 юанів на транзакцію (близько 750 доларів). Це свідчить, що e-CNY використовується переважно для великих платежів, а не для повсякденних покупок. Каву за 30 юанів ним платити не поспішають.
• Приватність. Human Rights Foundation та інші організації критикують e-CNY за те, що він дає державі повний контроль над фінансовими транзакціями громадян. Навіть найнижчий рівень верифікації вимагає номер телефону, прив’язаний до реального ідентифікатора.

Що далі

Китай продовжує розширювати пілот e-CNY на нові міста та сценарії використання. Національний банк заявляє про намір інтегрувати e-CNY із системою швидких платежів, розширити транскордонне використання та дозволити нарахування відсотків після рекласифікації.

Повномасштабний запуск e-CNY по всьому Китаю — питання не «якщо», а «коли». Технічна інфраструктура готова, законодавча база формується, мільйони людей вже знайомі з додатком.

Майбутнє e-CNY

Китай продовжує розширювати пілот e-CNY на нові міста та сценарії використання. Національний банк заявляє про намір інтегрувати e-CNY із системою швидких платежів, розширити транскордонне використання та дозволити нарахування відсотків після рекласифікації.

Один із напрямків — використання e-CNY для міжнародної торгівлі. Якщо китайські імпортери та експортери зможуть розраховуватися в e-CNY напряму, без конвертації в долари, це зменшить витрати та прискорить платежі. Саме тому e-CNY інтегрується в mBridge для транскордонних розрахунків.

Ще один напрям — розумні контракти для державних виплат. Уряд може виплачувати субсидії, податкові повернення або стимулювальні платежі в e-CNY із програмованими умовами. Наприклад, гроші можна витратити лише на певні товари або лише протягом певного періоду.

Досвід користувачів: що кажуть люди

Досвід користувачів e-CNY різний. Деякі відзначають зручність: миттєві платежі, офлайн-функціональність, інтеграцію з державними сервісами. Інші скаржаться на те, що e-CNY не пропонує нічого нового порівняно з Alipay чи WeChat Pay. Для більшості людей це просто ще один спосіб оплати, який не змінює їхнього життя.

Одна з проблем — низька обізнаність. Багато людей отримують e-CNY через державні стимулювальні програми, але потім одразу конвертують його назад у звичайні юані, бо не розуміють, навіщо ним користуватися. Це показує, що технологія сама по собі не гарантує успіху — потрібні реальні сценарії використання, які люди оцінять.

Підсумок

Цифровий юань — найбільший і найамбітніший проєкт CBDC у світі. Понад 3,4 мільярда транзакцій, 16,7 трильйона юанів, 28 пілотних регіонів. Він вже змінив правила гри в транскордонних платежах через mBridge. Але всередині Китаю йому досі важко конкурувати зі звичними Alipay та WeChat Pay.