Як CBDC можуть допомогти Україні

Унікальна ситуація України

Україна перебуває в унікальній ситуації. З одного боку — повномасштабна війна, яка вимагає всіх ресурсів. З іншого — масштабна міжнародна допомога, яку потрібно розподіляти прозоро. З третього — одна з найрозвиненіших систем цифрових державних послуг у світі. Усе це створює умови, де CBDC можуть бути не просто зручним інструментом, а необхідністю.

Дія: фундамент для е-гривні

Дія — мобільний додаток та вебпортал для державних послуг — запущений у 2020 році. Станом на 2026 рік ним користуються понад 24 мільйони українців. Через Дію доступно близько 250 державних послуг онлайн, включаючи реєстрацію бізнесу, сплату штрафів, продаж авто, реєстрацію шлюбу та отримання цифрових документів.

Україна стала першою країною у світі, де цифрові паспорти в Дії мають таку ж юридичну силу, як паперові. Платформа побудована на системі обміну даними «Трембіта» (аналог естонської x-Road), яка забезпечує безпечний обмін даними між державними реєстрами.

У 2022 році понад 75% малих та середніх підприємств і громадян користувалися Дією. Це означає, що інфраструктура для цифрової взаємодії з державою вже існує. Е-гривня може інтегруватися в цю екосистему, а не будуватися з нуля.

Програмовані гроші для відбудови

Найбільш практичний сценарій використання е-гривні — програмовані гроші для цільового фінансування. Уявіть конкретну ситуацію:

Міжнародний донор виділяє 100 мільйонів євро на відбудову зруйнованого житла в конкретному регіоні. Зараз ці гроші проходять через кілька рівнів: донор → уряд → міністерство → обласна адміністрація → підрядник. На кожному рівні — ризик нецільового використання, затримки, бюрократія.

З програмованою е-гривнею донор може випустити кошти, які автоматично витрачаються лише на будівельні матеріали, лише в конкретному регіоні, лише ліцензованими підрядниками. Кожна транзакція відстежується в реальному часі. Гроші не можна перенаправити на інші цілі — це технічно неможливо, бо закладено в сам код валюти.

Те саме стосується соціальних виплат. Субсидії, пенсії, допомога внутрішньо переміщеним особам — усе це можна виплачувати в програмованих е-гривнях із чіткими умовами. Наприклад, допомога на проживання для ВПО може бути обмежена оплатою оренди житла — її неможливо витратити на щось інше.

Прозорість донорської допомоги

Україна отримує безпрецедентну міжнародну допомогу. За даними Київської школи економіки, станом на початок 2025 року загальна підтримка України від партнерів перевищила 380 мільярдів доларів. Кожен донор хоче знати, куди пішли його гроші.

Сьогодні це вимагає звітів, аудитів, перевірок — процесів, які тривають місяцями. Якщо допомога виплачується в е-гривнях із програмованими умовами, звітність може бути автоматичною. Кожна транзакція — це підтвердження цільового використання. Донор бачить у реальному часі, що його гроші використані саме так, як було домовлено.

Це не лише зручність. Це інструмент боротьби з корупцією. Коли кожна гривня відстежується від донора до кінцевого отримувача, можливості для розкрадання значно зменшуються.

Інтеграція з Дією

Логічний крок — інтегрувати е-гривню в Дію. Уявіть: ви відкриваєте Дію, бачите свій гаманець е-гривень, отримуєте соціальну виплату або субсидію в програмованій формі, оплачуєте нею комунальні послуги або купуєте товари. Усе в одному додатку, без необхідності відкривати окремий банківський рахунок.

Для бізнесу це теж зручно. Підприємець отримує оплату від клієнта в е-гривнях, сплачує податки автоматично (бо податковий код закладений у смарт-контракт), подає звітність через Дію. Усе це — в єдиній екосистемі.

Поточний стан е-гривні

Національний банк України продовжує роботу над проєктом е-гривні. У 2025 році розпочато аналіз можливих сценаріїв співіснування е-гривні зі стейблкойнами. До роботи залучено експертну підтримку Світового банку та Міжнародного валютного фонду.

Законодавча база частково готова. Закон «Про платіжні послуги» № 1591-IX визначає е-гривню як третю форму національної валюти. Закон «Про віртуальні активи» у першому читанні очікувався в першому кварталі 2025 року, а набрання чинності — не раніше початку 2026 року.

Але НБУ чітко заявляє: остаточне рішення щодо випуску е-гривні буде ухвалене лише після завершення повномасштабної війни. Причина — значні інвестиції, потрібні для впровадження. Поки що банк зосереджений на дослідженні технічних рішень та підготовці нормативної бази.

Перешкоди на шляху

Попри очевидні переваги, є серйозні перешкоди:

• Війна. Поки тривають активні бойові дії, запуск нової платіжної інфраструктури — це ризик. Фізична інфраструктура (сервери, центри обробки даних) може бути пошкоджена. Кібератаки з боку Росії — постійна загроза.
• Інвестиції. Побудова платформи е-гривні, інтеграція з банківською системою, розробка мобільних додатків, навчання персоналу — усе це коштує мільярди гривень. У воєнному бюджеті ці кошти складно знайти.
• Довіра. Люди мають довіряти новій формі грошей. Якщо населення не розуміє, що таке е-гривня і чому вона безпечна, масове впровадження провалиться.
• Інтеграція з банківською системою. Комерційні банки мають бути готові підтримувати е-гривню. Їхні системи потрібно модернізувати, персонал — навчити.
• Технологічний вибір. НБУ поки не визначився: DLT (технологія розподіленого реєстру), централізована база даних чи гібридний підхід. Від цього вибору залежить уся архітектура.

Реалістичні терміни

За оцінками експертів, реалістичний термін запуску повноцінної е-гривні — не раніше 2027–2028 років, за умови стабільної безпекової ситуації та достатнього фінансування. Пілотний проєкт із обмеженим функціоналом можливий раніше — у 2026–2027 роках, якщо безпекові умови дозволять.

Міжнародний досвід для України

Україна може використати міжнародний досвід, щоб уникнути помилок. Нігерія запустила eNaira у 2021 році, але adoption виявився низьким: станом на 2025 рік eNaira становить лише 0,4% від валюти в обігу. Причина — люди не бачили переваг перед існуючими платіжними додатками.

Щоб уникнути цього в Україні, е-гривня має пропонувати щось унікальне: програмовані гроші для відбудови, інтеграцію з Дією, безкоштовні базові послуги. Якщо е-гривня буде просто «ще одним платіжним додатком», вона не отримає масового використання.

Китайський досвід показує, що масштабні пілоти з державним стимулюванням можуть працювати. Але Китай має іншу політичну систему та інші пріоритети. Україні потрібно знайти свій шлях.

Підсумок

Е-гривня може стати потужним інструментом для України: програмовані гроші для відбудови, прозорість донорської допомоги, інтеграція з Дією, боротьба з корупцією. Але для цього потрібні три речі: перемога, інвестиції та чіткий план. НБУ працює над планом. Решта — після перемоги.