Транскордонні проєкти: mBridge, Project Agorá та дедоларизація

Чому транскордонні платежі такі дорогі

Якщо ви переказуєте гроші з України до Польщі через банк, ви платите комісію 2–5%. Якщо компанія оплачує товар із Китаю, вона може втратити 3–7% на конвертації та посередниках. Гроші проходять через кілька кореспондентських банків, кожен бере свою частку. Типовий переказ триває від кількох годин до кількох днів.

Усе це — через застарілу інфраструктуру. Система SWIFT, якій понад 50 років, лише передає повідомлення між банками. Самі гроші рухаються через мережу кореспондентських рахунків, де кожен банк-посередник додає час, комісію та ризик.

Оптові CBDC пропонують інший підхід: замість мережі посередників — спільна платформа, де центральні банки різних країн можуть напряму розраховуватися цифровими валютами.

mBridge: найшвидше зростаючий проєкт CBDC у світі

mBridge — транскордонна платформа для розрахунків між центральними банками. Її розробляють центральні банки Китаю, Гонконгу, Таїланду, Об’єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії (Саудівська Аравія вийшла з проєкту у 2025 році) під егідою Банку міжнародних розрахунків (BIS).

У червні 2024 року mBridge досяг стадії мінімально життєздатного продукту (MVP). Далі обсяги почали зростати експоненціально:

• станом на кінець листопада 2025 року: понад 4000 транскордонних транзакцій на суму приблизно 55,49 мільярда доларів — зростання приблизно у 2500 разів порівняно з пілотними операціями на початку 2022 року;
• цифровий юань становить 95,3% обсягу розрахунків на платформі;
• за даними китайського державного телебачення, з початку пробної експлуатації в червні 2024 року до кінця 2025 року платформа обробила 4868 транскордонних платежів на суму 477,8 мільярда юанів (близько 67 мільярдів доларів), із них цифровий юань — приблизно 96%.

До платформи підключено 49 комерційних банків, із них 21 іноземний. Банк Китаю станом на червень 2026 року повідомив, що його власні накопичені транзакції через mBridge перевищили 600 мільярдів юанів.

Чому mBridge — це геополітика

Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році західні країни ввели безпрецедентні санкції, включно з відключенням російських банків від SWIFT та заморожуванням російських валютних резервів. Це показало дві речі:

• SWIFT — це не нейтральна інфраструктура, а інструмент геополітики;
• доларові резерви, зберігачі в західних банках, можуть бути заморожені в будь-який момент.

Багато країн, особливо у BRICS, сприйняли це як сигнал: потрібно будувати альтернативну платіжну інфраструктуру, менш залежну від долара та SWIFT. mBridge — одна з таких альтернатив.

Домінування цифрового юаня в mBridge (95%+) означає, що ця альтернатива фактично будується навколо китайської валюти. Це не дивно: Китай має найбільший торговий оборот у світі, і його партнери (особливо в Азії, на Близькому Сході та в Африці) зацікавлені в розрахунках у юанях.

Project Agorá: західна відповідь

Якщо mBridge — це проєкт, орієнтований на країни, що шукають альтернативу долару, то Project Agorá — це спроба західних центральних банків модернізувати існуючу систему, а не замінити її.

Agorá запустили у квітні 2024 року BIS та Інститут міжнародних фінансів (IIF). Учасники: Банк Англії, Федеральний резервний банк Нью-Йорка, Банк Франції (від імені Євросистеми), Банк Японії, Банк Кореї, Банк Мексики та Швейцарський національний банк. Понад 40 приватних фінансових установ.

У травні 2026 року учасники опублікували звіт із результатами прототипу. Ключові висновки:

• токенізація може вирішити неефективність оптових транскордонних платежів;
• атомарний розрахунок (all-or-nothing) можливий безпечно між валютами та юрисдикціями;
• архітектура з рівнями дозволяє центральним банкам зберігати автономію над своїми валютами;
• приватність можна захистити на рівні балансу та транзакцій за допомогою технологій, що приховують дані, але підтримують відповідність регуляторним вимогам.

На відміну від mBridge, Agorá не замінює кореспондентську систему — вона модернізує її, використовуючи спільний реєстр (unified ledger) для атомарного розрахунку. Долар залишається в центрі системи. Банк Канади приєднався до проєкту у 2026 році.

13 транскордонних проєктів

Станом на 2026 рік у світі налічується 13 транскордонних оптових проєктів CBDC. Це подвоєння порівняно з періодом до 2022 року. Окрім mBridge та Agorá, існують менші проєкти між окремими країнами та регіонами.

Усі 11 країн BRICS досліджують CBDC. Дев’ять із них уже в пілотній фазі, Єгипет та Ефіопія — у стадії дослідження. BRICS активно просувають розвиток альтернативних платіжних систем, і багато членів блоку будують транскордонні оптові CBDC.

Дедоларизація: чи це реально

Дедоларизація — це процес зменшення залежності від долара США в міжнародній торгівлі та резервах. Долар сьогодні становить близько 58% світових валютних резервів і використовується в 88% валютних транзакцій (дані BIS за 2022 рік). Це дає США величезну перевагу: вони можуть фінансувати дефіцит у власній валюті та використовувати долар як інструмент санкцій.

CBDC самі по собі не дедоларизують світ. Але транскордонні CBDC-проєкти можуть зменшити потребу в доларі як посереднику. Якщо китайська компанія платить бразильській компанії в юанях через mBridge, долар не потрібен. Якщо кожна така транзакція обходиться без SWIFT і кореспондентських банків у Нью-Йорку, частка долара поступово зменшується.

Але дедоларизація — це повільний процес. Долар залишається домінуючою валютою, і його позиції міцні: глибокі фінансові ринки, правова система, довіра. Жодна інша валюта поки не може повністю замінити долар. Юань становить лише 2,3% світових резервів, незважаючи на те, що Китай — друга економіка світу.

Що це означає для України

Україна не бере участі в жодному транскордонному проєкті CBDC. Але це не означає, що ці процеси нас не стосуються.

По-перше, якщо сусідні країни (Польща, Румунія, Угорщина) запустять свої CBDC або приєднаються до європейського цифрового євро, Україні доведеться вирішувати питання сумісності.

По-друге, якщо Росія та Китай побудують альтернативну платіжну інфраструктуру на базі CBDC, це вплине на геополітичний баланс. Україна, інтегрована з ЄС, швидше за все, орієнтуватиметься на цифровий євро та європейські платіжні системи.

По-третє, транскордонні CBDC можуть здешевити перекази трудових мігрантів. Якщо Україна приєднається до відповідної платформи, українці за кордоном зможуть надсилати гроші додому дешевше і швидше.

Підсумок

Транскордонні оптові CBDC — це не лише технологічний експеримент. Це геополітичний інструмент. mBridge будує альтернативу SWIFT навколо юаня. Agorá модернізує існуючу систему, зберігаючи долар. 13 проєктів у світі — це подвоєння з 2022 року. Дедоларизація йде повільно, але напрямок руху очевидний.