Project Hangang під прицілом: парламент Південної Кореї вимагає посилити AML-контроль депозитних токенів
Південнокорейський проєкт депозитних токенів Project Hangang виходить на новий етап — і одразу наштовхується на серйозне запитання: хто слідкуватиме за транзакціями між гаманцями? Національні збори Республіки Корея оприлюднили дані першого етапу пілоту, які засвідчили масштаб експерименту, але водночас виявили прогалини в системі фінансового моніторингу.
81 тисяча гаманців і 115 тисяч транзакцій
Згідно з матеріалами, наданими Банком Кореї до комітету з фінансів та економіки, у першому етапі Project Hangang було відкрито 81 000 електронних гаманців. Загальний обсяг транзакцій сягнув 114 880 операцій на суму приблизно 1,64 мільярда вон (близько $1,2 млн).
Ключове: 81 000 гаманців та 114 880 транзакцій — перший етап Project Hangang продемонстрував, що інфраструктура депозитних токенів працює, але правила моніторингу відстають від технології.
Ці цифри підтверджують: технологічна сторона проєкту функціонує. Але саме успішне завершення першого етапу загострило проблему, яку раніше можна було ігнорувати — що робити з моніторингом, коли гаманці починають спілкуватися напряму?
Другий етап: P2P-перекази та «сліпа зона»
У другому етапі, який зараз триває, Банк Кореї розширив участь до дев’яти комерційних банків. До програми додали перекази між фізичними особами (P2P), цифрові ваучери та сервіси на базі смарт-контрактів. Саме тут виникає головна проблема.
Комерційні банки, які емітують депозитні токени, зобов’язані дотримуватися Закону про особливу фінансову інформацію (特金法): вони проводять ідентифікацію клієнтів (KYC) та подають звіти про підозрілі операції (STR). Проте з моменту, коли токени починають переміщатися напряму між гаманцями — минаючи традиційні банківські рахунки — звична система моніторингу втрачає видимість.
«Розподілений реєстр фіксує лише адресу гаманця, суму та час транзакції. Персональні дані зберігаються зашифрованими окремо в кожному банку. Це добре для приватності, але створює виклик для систем виявлення підозрілих операцій.»
Хто несе відповідальність?
Депутат Кім Сан Хун із партії «Народна влада», який ініціював запит до Банку Кореї, наголосив: система виявлення підозрілих транзакцій (FDS) кожного банку-учасника працює ізольовано. Вона не бачить повну картину, коли токени перетікають між гаманцями в різних банках.
| Параметр | Етап 1 | Етап 2 |
|---|---|---|
| Банки-учасники | кілька пілотних | 9 комерційних банків |
| Гаманці | 81 000 | розширення триває |
| P2P-перекази | недоступні | дозволені |
| Смарт-контракти | базові | ваучери, послуги |
| AML-моніторинг | банківський | прогалина |
Це питання виходить за межі суто технічної архітектури. Міжнародна група з протидії відмиванню грошей (FATF) послідовно наголошує на принципі «той самий ризик — той самий регуляторний підхід». Якщо приватні криптобіржі зобов’язані моніторити перекази між гаманцями, то депозитні токени, що фактично виконують аналогічну функцію, мають підпадати під подібні вимоги.
Що це означає для екосистеми
Південна Корея обрала консервативний підхід: замість прямого CBDC від центробанку — депозитні токени комерційних банків з інституційним цифровим валютою Банку Кореї для міжбанківських розрахунків. Така модель захищає депозитну базу комерційних банків, але створює складнішу архітектуру для нагляду.
Рішення, яке зараз шукають у Сеулі, може стати прецедентом для інших країн. Якщо Корея знайде спосіб поєднати приватність гаманців із ефективним AML-моніторингом — це стане моделлю. Якщо ні — ризики відмивання можуть змусити регуляторів згорнути експеримент.
Другий етап Project Hangang має завершитися до кінця 2026 року з розширеними теста для населення. Чи встигнуть регулятори закрити прогалини до того моменту — покаже час.