Камбоджа

Камбоджа — одна з небагатьох країн світу, де центральний банк уже понад пʼять років експлуатує діючу блокчейн-платформу для роздрібних платеж. Система Bakong, запущена Національним банком Камбоджі (NBC) у жовтні 2020 року, обробила 1,3 мільярда транзакцій на загальну суму 224 мільярди доларів США лише у 2025 році — це приблизно 330% ВВП країни, що робить її найбільшою у світі retail CBDC-подібною системою за співвідношенням обсягу до економіки.

Щоправда, NBC офіційно класифікує Bakong не як CBDC, а як «магістральну платіжну систему» (backbone payment system) на базі розподіленого реєстру. Проте за архітектурою — емісію центральним банком, peer-to-peer перекази, цілодобову роботу через API — система функціонально відповідає ознакам роздрібного CBDC.

Архітектура та технологія

Bakong побудований на Hyperledger Iroha — дозволеному блокчейні з відкритим кодом під управлінням Linux Foundation. Платформа працює як система миттєвих валових розрахунків (RTGS) на розподіленому реєстрі, де Національний банк Камбоджі виступає валідатором усіх транзакцій.

Система підтримує перекази peer-to-peer, QR-платежі merchant-to-consumer, оплату рахунків та міжбанківські розрахунки — все через єдиний мобільний застосунок, який інтегрується з усіма ліцензованими фінансовими установами. Важлива особливість: Bakong підтримує дві валюти — камбоджійський рієль та долар США, що відображає високий рівень доларизації економіки (близько 80% депозитів — у доларах).

Транскордонна експансія

Найбільш амбітний вимір Bakong — це транскордонні QR-платежі. Станом на середину 2026 року система має діючі двосторонні звʼязки з девʼятьма країнами:

• Таїланд — зʼєднання з PromptPay (Banк Таїланду)
• Вʼєтнам — інтеграція з NAPAS
• Лаос — прямий QR-звʼязок
• Малайзія — зʼєднання з DuitNow
• Сінгапур — повна двостороння інтероперабельність з березня 2026
• Китай — UnionPay, Alipay, WeChat Pay
• Південна Корея — QR-інтероперабельність
• Індія — Phase 1 запущено у червні 2026
• Японія — пілот (камбоджійські мандрівники)

Це перетворює Камбоджу з маленької економіки Південно-Східної Азії на регіонального лідера цифрових платежів. Камбоджійські туристи можуть платити Bakong-гаманцем у бангкокських кафе, а вʼєтнамські продавці — приймати перекази з Пномпеня миттєво та безкоштовно.

Регуляторне середовище та фінансова інклюзія

Національний банк Камбоджі проводить прогресивну політику. У серпні 2026 року NBC зобовʼязав усіх емітентів електронних гаманців (навіть нефінансових) зареєструватися протягом 90 днів — це закриває прогалину в регулюванні, яка дозволяла окремим компаніям випускати е-гаманці без ліцензії.

Щодо криптоактивів, у грудні 2024 року NBC видав Prakas B7-024-735 Prokor — перший повноцінний регуляторний фреймворк для криптоактивів. Він розрізняє «Групу 1» (забезпечені токени, схвалені стейблкойни) та «Групу 2» (незабезпечені активи на кшталт Bitcoin, Ethereum), які заборонені на балансах банків.

Порівняння з іншими країнами АСЕАН

На тлі сусідніх країн Камбоджа виглядає парадоксально: країна з ВВП меншим за деякі європейські міста оперує найбільш функціонально розгорнутою retail CBDC у світі. Для порівняння:

• Таїланд — має PromptPay, але не має власного CBDC
• Вʼєтнам — досліджує CBDC, але ще не запустив
• Сінгапур — Project Ubin+ (оптовий), без роздрібного CBDC
• Індонезія — дослідження цифрової рупії

Перспективи: e-Riel та повний CBDC

NBC офіційно заявляє, що вивчає можливість повноцінного retail CBDC («e-Riel»), але точних термінів не називає. Поточна стратегія — поступова де-доларизація через Bakong: збільшення частки транзакцій у рієлях (які зросли на 120% рік до року у першому півріччі 2026-го) та розширення функціоналу — оплата податків, державних послуг, комунальних рахунків через платформу.

З огляду на поточну архітектуру та масштаб впровадження, межа між «платіжною системою» та «CBDC» у випадку Камбоджі фактично стерта. Питання лише в термінології, а не в функціональності.