Банк Японії протестував пілот CBDC на 50 000 транзакцій за секунду — рішення про цифрову єну відкладається

Банк Японії (BoJ) опублікував звіт про прогрес CBDC-пілоту станом на червень 2026 року. Експериментальна система обробила 50 000 транзакцій за секунду (TPS) у змішаному навантаженні: 10 000 платіжних операцій плюс 40 000 запитів балансу одночасно. Центробанк заявив, що не виявив «технічного нокаут-фактору» — фатальної та невиправної помилки, яка б блокувала впровадження.

Ціль для повного розгортання — 500 000 TPS, з яких 100 000 — платіжні транзакції. Пілот показав, що одноледжерова архітектура не досягає цього порогу. Потрібна розподілена мультиледжерова система.

Тестування також виявило блокування бази даних при високочастотних автопоповненнях, моментальні розриви з’єднання з БД, збої піків транзакцій та затримки синхронізації між основними системами комерційних банків і CBDC-леджером.

BoJ оцінює модель UTXO (Unspent Transaction Output) — ту саму, що використовує Біткоїн — для сценаріїв з високою приватністю та сумісністю з AI-агентами платежів. Публічний блокчейн відхилений через масштабованість, приватність та управління.

Шосте загальне засідання CBDC Forum відбулось 11 вересня. Форум, створений у липні 2023 року з 64 учасниками, реструктурували: замість семи робочих груп тепер три — архітектура CBDC, нові технології (DLT, програмованість, токенізовані депозити) та дизайн екосистеми.

Асоціація японських банків підтримала ліміти на залишки цифрової єни, щоб зменшити ризик відтоку коштів з комерційних депозитів у прямі зобов’язання BoJ.

Рішення про випуск цифрової єни не прийняте. BoJ повторив: воно «має бути ухвалене через публічні дискусії». Міністерство фінансів на засіданні 11-ї експертної групи 25 червня 2026 року окреслило дорожну карту розгортання. Аналітики описують це як зсув від «чи випускати» до «як випускати».